поворкотати

-очу́, -о́чеш і поворкоті́ти, -очу́, -оти́ш, док.

1) Воркотати, воркотіти якийсь час.

2) перен., розм. Виявляти якийсь час своє невдоволення, гнів тощо приглушеною, переривчастою мовою; побурчати.